Асоціація українських редакторів . Блог . Нотатки редакторки Юлії Мороз . 12 книжок про культуру української мови

12 книжок про культуру української мови

У книжці зібрано зауваження до кожної з частин мови; вміщено цікавинки про прийменники, сполучники й частки (наприклад, вживання лише, тільки, лиш і лишень або ж детально про і — й — та). А ще тут є цікавий розділ «Ваговиті дрібниці» про нюанси вживання деяких слів, наприклад про покращити й поліпшити, первісний і первинний, наносити і завдавати тощо.

Автор зібрав поради й рекомендації, які саме слова та словосполучення найдоцільніше вживати, щоб передати потрібний зміст. Серед статей у книжці, наприклад, такі: «Календар за рік чи на рік?»; «Коли вживають слово включно?»; «Чому зникло слово співставляти?» тощо.

Олександр Пономарів пише і про фонетику та вимову, і про лексику, фразеологію, морфологію та синтаксис. Книжка містить огляд синонімів (як-от одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати), зауваги про мову на радіо й телебаченні, найпоширеніші помилки слововживання, активні та пасивні дієприкметники, привабливість і підступність паронімів. Це оновлена й доповнена версія книжки «Культура слова. Мовностилістичні поради».

Крім того що ця книжка також не оминає огляду поширених помилок, авторка пише про чи не найактуальніше нині. Саме тут розглянуто вживання словосполучення правляча партія, написання топ- із числівниками, вживання слів есбеушник і педевешник. І саме тут є моє улюблене правило про кому в сполученні З повагою…, точніше її відсутність.

Караванського бажано прочитати всім, хто хоч трохи працює з текстами. І це далеко не єдина його книжка, але тут можна багато дізнатися саме про кальки, які нас цікавлять чи не найбільше. «Це популярна розповідь про самобутні риси української мови, зачесані під канцелярську гребінку під дією асиміляторських заходів». Як то кажуть, рекомендую!

Книжка абсолютно про все, що нас цікавить найбільше. Ось наприклад:

  • Як правильно: «Дівчинці подарували дві ляльки» чи «Дівчинці подарували двох ляльок»?
  • Чим пояснити, що в усій лексикографічній літературі іменник екран у родовому відмінку однини подається із закінченням -а, журнал же має назву «Новини екрану»?
  • Як сказати: «Це правило поширюється на іменники чоловічого і середнього роду» чи «чоловічого і середнього родів»?

І це тільки про іменник! А ще є цілі розділи про прикметник, дієслово, займенник, числівник, вигук і багато іншого. Не книжка, а знахідка!

Книжка невеличка, компактна, поділена на 110 мовознавчих етюдів. Саме завдяки цьому дуже легко читати й сприймати про культуру української мови, типові вади усного й писемного мовлення, а також поради стосовно вибору слів, морфологічних форм, синтаксичних конструкцій, словесного наголосу, стилістичних варіантів для найкращого висловлення думки.

Це книжка-порадник насамперед для публічних людей, а також і для кожного з нас, хто хоче культурно звучати рідною мовою. Авторка розповідає історію мови, описує помилки, пояснює, як їх уникати, розповідає про особливості деяких слів та словосполучень. Саме в цій книжці зрозуміло й детально описано правила творення назв мешканців населених пунктів.

Автор розгорнуто розповідає про особливості ділового стилю, про документування, вимоги до оформлення документів, реквізити. Тут подано головні правописні норми та правила, морфеміку й морфологію. Автор акцентує на складних випадках перекладу науково-технічної, економічної та іншої термінології. Що цікаво, книжка містить «призабуті, зрепресовані, але природні для нашої мови термінні слова і словосполуки» (пояснини, запитанки, завданки, сполучало, óглав тощо).

Авторка зібрала в окремий розділ неправильні вислови та їхні відповідники, поструктурувавши все за тематикою: помешкання, спілкування з дітьми, на вулиці, у транспорті, у селі, на нарадах тощо. У книжці вміщено коментарі щодо деяких висловів (наприклад, порядок зростає чи стає вищим і чи годиться комусь бажати терпіння?), є словничок наголосів, збірка поширених висловів і тести для самоперевірки. Книжка особлива ще тим, що містить поради з етикету: як поводитися в товаристві, за столом, з батьками й учителями; а також поради з написання листів і манери спілкування.

Новинка 2020 року — «цікава, пізнавальна і водночас по-справжньому наукова». Авторка розповідає про голосні й приголосні звуки української мови; про те, що ми ще не знали про них чи забули, як-от нескладотворчі звуки, літера Шредінґера, мімікрування шиплячих чи принципи вимови звуків. А як бонус у книжці міститься дев’ять золотих правил успішного вивчення української мови. Усе важливе викладено винятково зрозуміло й навіть місцями дотепно, що є неабиякою заслугою авторки.

Книжка для дітей середнього і старшого шкільного віку. У ній весело й невимушено авторка розповідає про слова і як ними послуговуватися; про те, якими словами найкраще показати свою приязнь, а якими можна ранити; що недоречно вживати в офіційній розмові та чим різниться мова різних регіонів. Ця книжка допоможе дорослим знайти правильні слова, щоб обговорювати психологічні моменти з дітьми й глибше розуміти історичний контекст.