До Всесвітнього дня книги та авторського права Асоціація українських редакторів за підтримки Книжкової палати України імені Івана Федорова провела опитування редакторів. У редакторській спільноті ми шукали відповідь на запитання “Чи належно поЦІНОВАНИЙ в Україні редактор: МАТЕРІАЛЬНО та МОРАЛЬНО?” Знайомимо Вас із попередніми результатами.
СКЛАД РЕСПОНДЕНТІВ І МЕТОД ФОРМУВАННЯ ВИБІРКИ
В онлайновому опитуванні від 20 березня до 26 квітня взяли участь 540 редакторів, з яких:
➡️ 42,2 % редактори у видавництві;
➡️ 37,8 % редактори-фрілансери;
➡️ 14,8 % редактори в редакційно-видавничих відділах університетів (інститутів);
➡️ 10,4 % редактори онлайнових медій;
➡️ 11,9 % редактори наукових журналів;
➡️ 8,9 % редактори в редакціях газет (журналів);
➡️ 5,2 % редактори приватних комерційних організацій;
➡️ 4,4 % редактори громадських організацій;
➡️ 0,7 % редактори телепрограм, кіно, дубляжу й озвучування;
➡️ 0,7 % редактори у прес-службі державної установи.
За функціональними обов’язками респонденти працюють:
➡️ 80 % — літературними редакторами;
➡️ 28,1 % — випусковими редакторами;
➡️ 20 % — редакторами-перекладачами;
➡️ 16,3 % — науковими редакторами;
➡️ 12,6 % — контент-редакторами;
➡️ 11,1 % — редакторами-продюсерами (головними редакторами);
➡️ 8,9 % — редакторами соціальних мереж;
➡️ 5,2 % — редакторами стрічки новин;
➡️ 1,2 % — мультимедійними редакторами.
Сумарно відповіді не дорівнюють 100 %, оскільки респонденти мали право обирати кілька варіантів відповідей.
До опитування долучилися й кілька технічних редакторів, редакторів універсальних наукових бібліотек, редакторів в піар-агентствах (0,7 %), про що респонденти зазначали у пункті “Інше”.
Вибірку сформовано методом стихійного відбору: анкету було розміщено у закритій групі Асоціації українських редакторів “Редакторська майстерня” (744 учасники) і розіслано видавцям за базою е-пошт Книжкової палати України.
РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ
1. Чи вважаєте Ви, що редакторський фах в Україні неналежно поцінований?
Більшість респондентів (89 %) обрали відповідь “ТАК”. У пункті “Інше” ми отримали ще й такі відповіді: “Частково так”, “Важко визначитись. Можна знайти роботу з гідною оплатою праці, але це непросто”, “Скоріше ні, адже автори/видавці визнають важливість редакторської роботи, попри певні нюанси співпраці”.
На запитання “Які проблеми у Вас виникали під час співпраці з авторами, видавцями, перекладачами?” 74, 1 % опитаних обрали відповідь “Низький рівень оплати праці”. Скільки ж отримують редактори за свою працю? Відповідь на це запитання у наступному блоці.
2. Скільки Ви отримуєте за редакторську роботу?
Редакторська праця оцінюється у фіксованій місячній заробітній платні або ж у гонорарі за 1 тис. знаків.
Понад третина опитаних редакторів (34,1 %) отримують 5—10 тис. на місяць, що трохи більше мінімальної зарплатні (від 1 січня 2021 р. мінімальна зарплата в Україні становить 6 тис. грн). 14,2 % опитаних редакторів мають зарплату у 10—15 тис. на місяць, 6,7 % отримують 15—20 тис. на місяць. Лише 2—3 % опитаних редакторів зазначили, що їхня місячна зарплата перевищує 20 тис. грн.
Якщо працю редактора оцінюють залежно від кількості знаків, редактори отримують переважно 20—30 грн за 1 тис. знаків (20,9 %) або 10—15 грн за 1 тис. знаків (14,9 %). Понад 30 грн за 1 тис. знаків отримують лише 7,5 % редакторів. Серед відповідей в “Іншому” були й такі: “волонтерство”, “на громадських засадах”, “у період карантину (понад рік) роботодавець-видавець не виплачує зарплату взагалі”.
Сума відповідей перевищує 100 %, оскільки редактори мали змогу обрати кілька варіантів відповідей, якщо отримують і фіксовану місячну зарплату, і гонорар залежно від кількості знаків.
Якою ж, на думку редакторів, має бути гідна зарплата редактора? Відповіді у наступному блоці нашого опитування.
3. Якою, на Вашу думку, має бути винагорода за працю редактора?
Оптимальною винагородою за редакторську працю, на думку респондентів, є 20—25 тис. на місяць (32,5 %) або 15-20 тис. на місяць (28,1 %), якщо це постійна зайнятість та 30—50 грн за 1 тис. знаків (23,6 %), якщо це оплата за роботу над конкретним проєктом.
Сума відповідей перевищує 100 %, оскільки редактори мали змогу обрати кілька варіантів відповідей, якщо отримують і фіксовану місячну зарплату, і гонорар залежно від кількості знаків.
Редактори слушно зауважували, що “все залежить від складності й обсягу роботи: проєктна це зайнятість чи постійна” та пропонували оцінювати роботу редактора залежно від витраченого часу, а не кількості знаків : “100 грн за годину роботи, адже має значення складність тексту, а не кількість символів”.
Висновок
Отже, проблеми є!
Як розв’язати проблему знеЦінення? У державному секторі — це фіксована місячна зарплата, на яку важко впливати. Редактор погоджується сам, працювати йому за мінімальну зарплату або ні. Це його вибір.
Для редакторів-фрілансерів важливо узгодити у фаховій спільноті рівень оплати за редагування текстів різної складності. Запрошуємо всіх небайдужих до співпраці.
Як розв’язати проблему знеТінення? Від радянських часів зашифроване двома ініціалами і прізвищем ім’я редактора ставлять на останній сторінці книжки. Втім поволі з’являються й інші приклади. Дякуємо Антону Мартинову і “Лабораторії”, які так шляхетно виводять з тіні наших колег.
На запитання “Що варто зробити, щоб редактори вийшли з “тіні” автора, видавця, перекладача тощо?” понад 70 % опитаних редакторів обрали відповідь “Проводити фахові заходи для підвищення статусу редактора в суспільстві”. Асоціація українських редакторів працює над цим! Долучайтеся!)
Авторки: Марина Женченко, Мирослава Прихода.
Зображення: Photo by Micheile Henderson on Unsplash