22 травня 2019 року Кабінет Міністрів ухвалив нову редакцію українського правопису. А 3 грудня 2019 року презентували паперовий примірник від академічного видавництва «Наукова думка» — єдине його офіційне видання.
Редакторка Юлія Мороз пропонує до вашої уваги список основних змін у правописі.
I. НАПИСАННЯ СЛІВ З ІНШОМОВНИМИ КОМПОНЕНТАМИ
1. Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом, що визначає кількісний (вищий від звичайного, дуже високий або слабкий, швидкий тощо) вияв чого-небудь: архи-, архі-, бліц-, гіпер-, екстра-, макро-, максі-, міді-, мікро-, міні-, мульти-, нано-, полі-, преміум-, супер-, топ-, ультра-, флеш-:
архі-, архи-: архіскладний, архішахрай, архидиякон;
бліц-: бліцновини, бліцопитування, бліцвікторина, бліцвізит;
гіпер-: гіперзвук, гіпермаркет;
екстра-: екстраклас, екстраверсія, екстрамодний, екстрасенсорний;
макро-: макромолекула, макроекономіка, макроклімат;
максі-: максіодяг, максіекран, максісукня;
міді-: мідіодяг, мідімода, мідіспідниця;
мікро-: мікроорганізми, мікрохвилі, мікрочастинка;
міні-: мініблок, мінідиск, мінікомп’ю́тер, мінізавод;
мульти-: мультимільйонер, мультивектор, мультимедіа;
нано-: нанокомп’ютер, наночастинки;
полі-: полісахариди, полімотивація;
преміум-: преміумкла́с, преміумсегмент;
супер-: супермаркет, супермодель, супермодний;
топ-: топменеджер, топмодель, топгравець;
ультра-: ультразвук, ультрамодний;
флеш-: флешінтерв’ю, флешнагромаджувач, флешпам’ять.
Увага! З власною назвою або абревіатурою такі компоненти треба писати з дефісом: Супер-Шмідт; мікро-ЕОМ, міні-ПК, флеш-BIOS.
2. Уточнення щодо архі- / архи-
У правописі сформульовано пункт щодо вживання префікса архі–: його вживаємо в іменниках і прикметниках.
архімільйонер;
архіважливий;
архіскладний;
архісерйозний.
А в назвах церковних звань, титулів та чинів можна паралельно вживати префікси і архи-, і архі-:
архиєпископ / архієпископ;
архиєрей / архієрей;
архистратиг / архістратиг.
3. З’явилось уточнення, що компонент топ- із числівниками не поєднуваний
Нововведення зумовлено тим, що префікси та інші схожі іншомовні частини з числівниками не вживаються, адже, наприклад, немає таких слів, як преодин, супердесять чи преміумшість.
Отже, топ– треба замінювати на правильний варіант:
❌ Топ-5 онлайн-курсів.
✅ Рейтинг п’яти онлайн-курсів.
❌ Топ-20 серіалів цього року.
✅ 20 серіалів цього року.
❌ Українка ввійшла в топ-15 найкрасивіших дівчат світу.
✅ Українка ввійшла до п’ятнадцятки найкрасивіших дівчат світу.
4. Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом анти-, віце-, екс-, контр-, лейб-, обер-, унтер-, штабс-:
▪ анти-: антивірус, антинауковий, антиоксидант;
▪ віце–: віцеміс, віцеголова, віцеспікер;
▪ екс-: ексдиректор, ексміністр, ексжурналіст;
▪ контр-: контрадмірал, контрпродуктивний;
▪ лейб-: лейбмедик, лейбгвардієць;
▪ обер-: обермайстер, оберпрокурор, оберкондуктор;
▪ унтер-: унтерофіцер, унтерофіцерство, унтертон;
▪ штабс-: штабскапітан, штабскапітанський.
Увага! З власною назвою або абревіатурою такі компоненти треба писати з дефісом: «Анти-Дюринг», екс-Югославія; анти-АВН, екс-НДР.
5. Разом пишемо слова з першим іншомовним компонентом: абро-, авіа-, авто-, агро-, аеро-, аква-, алко-, арт-, астро-, аудіо-, біо-, боди-, боді- (перед голосним), веб-, геліо-, гео-, гідро-, дендро-, екзо-, еко-, економ-, етно-, євро-, зоо-, ізо-, кібер-, мета-, метео-, моно-, мото-, нарко-, нео-, онко-, палео-, пан-, пара-, поп-, прес-, псевдо-, смарт-, соціо-, теле-, фіто-, фолк- (фольк-), фоно- тощо; так само слова з питомими компонентами іно- (іншо-, інако-), лже-:
▪ абро-: аброморфема;
▪ авіа-: авіарейс;
▪ авто-: автовідповідач;
▪ агро-: агробізнес;
▪ аеро-: аерометод;
▪ аква-: акватехніка;
▪ алко-: алкотест;
▪ арт-: артдиректор, артоб’єкт, артринок;
▪ астро-: астрокорекція;
▪ аудіо-: аудіоальбом;
▪ біо-: біоцикл;
▪ боди-: бодибілдинг;
▪ боді-: бодіарт;
▪ веб-: вебсторінка, вебадреса, вебдизайнер;
▪ геліо-: геліоцентр;
▪ гео-: геополітика;
▪ гідро-: гідропарк;
▪ дендро-: дендропарк;
▪ еко-: екопродукти, екосумка;
▪ економ-: економклас;
▪ етно-: етногурт;
▪ євро-: єврозона, євроремонт;
▪ зоо-: зоосад;
▪ ізо-: ізоімунний, ізофаза;
▪ кібер-: кібермашина;
▪ мета-: метамова;
▪ метео-: метеостанція;
▪ моно-: моновистава;
▪ мото-: мотокрос;
▪ нарко-: наркобізнес;
▪ нео-: неомодерніст;
▪ онко-: онколікарня;
▪ палео-: палеотип, палеохімія;
▪ пан-: панамериканський;
▪ пара-: параолімпієць;
▪ поп-: попмузика, попгурт;
▪ прес-: пресреліз, прессекретар;
▪ псевдо-: псевдонаука, псевдогромадянський;
▪ смарт-: смартгодинник, смарттехнологія;
▪ соціо-: соціосфера;
▪ теле-: телехроніка;
▪ фіто-: фітотерапія;
▪ фолк– (фольк-): фолкансамбль, фолькмузика;
▪ фоно-: фонозапис;
▪ іно-: іновірець;
▪ іншо-: іншовірець;
▪ інако-: інакодумець;
▪ лже-: лжепророк, лжесвідок.
Увага! З власною назвою або абревіатурою такі компоненти треба писати з дефісом: пан-Європа, псевдо-Фауст; веб-API, псевдо-ФОП.
6. Компонент -стріт і стрит–
У компоненті власних назв –стріт пишемо з літерою і, а не и:
▪ Бейкер-стріт;
▪ Волл-стріт;
▪ Риджент-стріт;
▪ Фліт-стріт.
Але із загальними назвами компонент пишемо з літерою и:
▪ стритфуд;
▪ стритфото;
▪ стритарт.
II. ЗМІНИ ТА УТОЧНЕННЯ В НАПИСАННІ ДЕЯКИХ СЛІВ
1. Написання «пів» з іменниками
Окремо пишемо невідмінюваний числівник пів зі значенням «половина» з наступним іменником — загальною та власною назвою у формі родового відмінка однини:
▪ пів аркуша;
▪ пів відра;
▪ пів години;
▪ пів літра («половина літра»);
▪ пів міста;
▪ пів огірка;
▪ пів острова;
▪ пів яблука;
▪ пів ящика;
▪ пів ями;
▪ пів Європи;
▪ пів Києва;
▪ пів України.
Якщо ж пів з наступним іменником у формі називного відмінка становить єдине поняття й не виражає значення половини, то їх пишемо разом: південь; півзахист; півколо; півкуля; півлітра (розм. «пляшка з горілкою або іншою випивкою місткістю 0,5 літра»); півмісяць; півоберт; півострів.
Разом також пишемо у формі прикметників: півлітровий; півгодинний; піввідерний.
2. Написання проєкт, проєкція та інших спільнокореневих слів
Слова, утворені від латинського кореня -ject-, запозичено з європейських мов, переважно з німецької. Відповідно до вимови в мові-джерелі звукосполуку [je] в українській мові зазвичай передають буквою є: ін’єкція, об’єкт, суб’єкт, траєкторія.
objectum → об’єкт;
subjectum → суб’єкт;
trajectus → траєкторія;
injectio → ін’єкція;
project → проєкт.
Увага! Коли в словах іншомовного походження немає звука [j] перед [e], треба, як і раніше, писати й вимовляти е: алое; каное; поезія; радіоелектроніка; фотоелемент тощо.
3. И на початку слова
– Сучасна редакція додала літеру и на початку окремого вигуку (ич!), частки (ич який хитрий), дієслова икати та похідного від нього іменника икання.
– Також и на початку слова тепер вживаємо в деяких загальних і власних назвах, що походять із тюркських та інших мов, відповідно до їхньої вимови в цих мовах: ийбен, ир, Ич-оба, Кім Чен Ин, Кім Ир Сен.
– З’явилися паралельні форми двох слів: ірій / ирій та ірод / ирод.
– Слово індик пишеться тільки з і, інших варіантів немає.
4. Зміни та уточнення в деяких словах
Було | Стало |
Свят-вечір | Святвечір |
О’Генрі | О. Генрі |
Д’Артаньян | д’Артаньян |
тонно-кілометр | тоннокілометр |
людино-день | людинодень |
священик | священник |
ріелтор | рієлтор |
хіміотерапія | хімієтерапія |
штрих-код | штрихкод |
діез | дієз |
діереза | дієреза |
хоспіс | госпіс |
золотовалютний | золото-валютний |
Іллє | Ілле |
Ігоре | Ігорю |
Лазаре | Лазарю |
Ігорович | Ігорьович |
Лазарович | Лазарьович |
хабара | хабаря |
відповідять | дадуть відповідь |
боротьбист | боротьбіст |
побутовизм | побутовізм |
речовизм | речовізм |
5. Деякі паралельні форми
Було | Стало |
щури | щури і щурі |
Олегу | Олегу і Олеже |
татів і тат | татів |
по вечорі | по вечорі / по вечору |
по досягненні | по досягненні / по досягненню |
по закінченні | по закінченні / по закінченню |
по здійсненні | по здійсненні / по здійсненню |
6. Відчислівникові слова з голосними а і о
Як відомо, на початку складних слів (прикметників, іменників) перші чотири числівники мають форми одно-, дво-, три-, чотири-:
▪ одноядерний;
▪ двоповерховий;
▪ триярусний;
▪ чотирикутник.
Проте колись був виняток, що перед голосними а і о потрібно вживати форми двох-, трьох-, чотирьох-: двохопуклий, трьохактний, чотирьохатомний.
Тепер ці винятки скасовано, тому пишемо:
▪ двоактний;
▪ двоелектродний;
▪ двоєдиний;
▪ двоокис;
▪ двоокисень;
▪ двооксид;
▪ двоопуклий;
▪ двоосьовий;
▪ двотижневий;
▪ двоярусний.
7. Написання слів іншомовного походження із зайвою буквою й
Новий правопис скасовує винятки Гойя, Савойя, Фейєрбах, майя, фойє із зайвою буквою й, бо в мовах-джерелах у таких словах подвійний й не вимовляють і не пишуть.
Отже, треба писати:
▪ гуаява (guayaba);
▪ мая (maya);
▪ фоє (foyer);
▪ Гоя (Goya);
▪ Каєнна (Cayenne);
▪ Рамбує (Rambouillet);
▪ Соєр (Sawyer);
▪ Феєрбах (Feuerbach);
▪ маракуя;
▪ Савоя;
▪ Ісая;
▪ Хаям.
Увага! Коли в іншомовних словах є подвоєний звук [j], перед йотованою голосною вставляємо букву й:
▪ Петер Сійярто (угорською Péter Szijjártó);
▪ Реджеп Тайїп Ердоган (турецькою Recep Tayyip Erdoğan).
8. Слова Бог, Господь в усталених сполуках
З’явилася примітка, що в усталених сполуках, які є в розмовній мові, слова Бог, Господь пишемо з малої букви:
▪ бог зна що (невідомо що);
▪ бог зна коли (невідомо коли);
▪ бог з ним (вживається на знак згоди, примирення, прощення).
З малої букви пишемо також вигуки
▪ боже,
▪ господи,
▪ їй-богу,
▪ господи боже мій,
▪ боже збав,
крім випадків, коли слова Боже, Господи є звертанням.
9. Суфікси для утворення фемінітивів
Нова редакція зафіксувала чотири суфікси для утворення слів (наприклад, назв професій і посад) жіночого роду — фемінітивів: –к-, -иц-(я), -ин-(я), -ес-.
А. Суфікс -к- найуживаніший:
▪ редактор → редакторка.
Б. Суфікс -иц-(я) потрібно приєднувати насамперед до основ на -ник та -ень:
▪ художник → художниця;
▪ учень → учениця.
В. Суфікс -ин-(я) сполучаємо з основами на -ець та приголосний:
▪ продавець → продавчиня;
▪ філолог → філологиня.
Г. Суфікс -ес- рідковживаний:
▪ поет → поетеса;
▪ диякон → дияконеса.
III. НАПИСАННЯ ЗАГАЛЬНИХ І ВЛАСНИХ НАЗВ
1. Написання назв сайтів та інших інтернетних сервісів
А. Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо без родового слова пишемо з малої букви:
▪ вікіпедія;
▪ гугл;
▪ твіттер;
▪ ягу.
Б. Назви сайтів, мереж, пошукових систем тощо з родовим словом пишемо з великої букви та в лапках:
▪ мережа «Фейсбук»;
▪ енциклопедія «Вікіпедія»;
▪ система обміну повідомленнями «Вайбер».
В. Назви, ужиті для позначення юридичних осіб, пишемо з великої букви та без лапок:
▪ РНБО ввела санкції проти Яндексу.
Кілька прикладів, щоб краще зрозуміти це правило:
▪ Я відкрив фейсбук, а там новина про те, що Твіттер почав співпрацювати з месенджером «Вайбер».
▪ Представники мережі «Фейсбук», яка належить Фейсбуку, написали пост у фейсбуці.
2. Закінчення назв інтернетних сервісів
Назви інтернетних сервісів, що належать до другої відміни, у родовому відмінку однини мають закінчення –у, -ю:
▪ інстаграму;
▪ телеграму;
▪ фейсбуку;
▪ ютубу.
А от слово імейл, залежно від значення, у родовому відмінку однини набуває закінчень -а або -у:
▪ імейла (поштова електронна скринька);
▪ імейлу (система електронної пошти).
До речі, у слові фейсбук тепер зафіксовано два наголоси: фейсбýк і фéйсбук.
3. Написання назв товарних знаків і марок виробів
А. Торгові назви продуктових, парфумерних та інших товарів, тютюнових виробів, напоїв тощо беремо в лапки й пишемо з великої букви:
▪ ковбаса «Краківська»;
▪ сир «Королівський»;
▪ цукерки «Асорті»;
▪ шоколад «Світоч»;
▪ духи «Лілея»;
▪ взуття «Крокс»;
▪ кросівки «Пума»;
▪ шампунь «Оливковий»;
▪ вино «Перлина степу»;
▪ коньяк «Таврія»;
▪ мінеральна вода «Моршинська»;
▪ напій «Живчик».
Б. Назви виробничих марок технічних виробів (машин, приладів тощо) пишемо з великої букви та в лапках:
▪ автомобілі «Вольво», «Ніссан», «Фольксваген»;
▪ літак «Боїнг 777»;
▪ трактор «Слобожанець».
В. Але назви самих виробів беремо в лапки й пишемо з малої букви:
▪ «вольво»;
▪ «ніссан»;
▪ «фольксваген»;
▪ «боїнг»;
▪ «слобожанець».
Г. Абревіатурні назви виробничих марок і виробів пишемо без лапок: Ан-225; А-340; В-47.
4. Назви іноземних компаній, фірм
Назви іноземних компаній, фірм тощо звичайно подаємо кирилицею:
▪ концерн «Фольксваген»;
▪ компанія «Данон».
Проте на практиці використовують написання латиницею:
▪ компанія «Microsoft»;
▪ транснаціональна корпорація «Jysk».
5. Складені назви інформаційних агентств
Складені назви інформаційних агентств пишемо з великої літери (крім родової назви) і без лапок (раніше назви писали в лапках):
▪ агентство Українські Національні Новини;
▪ агентство Франс Пресс;
▪ агентство Інтерфакс-Азербайджан.
6. Назви законодавчих, державних, представницьких органів, органів міжнародних організацій
З малої букви пишемо традиційні, неофіційні назви законодавчих, державних, представницьких органів, органів міжнародних організацій, які періодично скликаються:
▪ бундесрат;
▪ джирга;
▪ меджліс;
▪ конгрес;
▪ ландтаг;
▪ національні збори;
▪ парламент;
▪ сейм;
▪ сенат;
▪ стортинг.
IV. ПАРАЛЕЛЬНІ ФОРМИ
1. Передавання au через ав
Буквосполучення au з давньогрецької та латинської мов у більшості слів української мови передається через ав:
▪ auctor (лат.) → автор;
▪ αυτoγραφον (давньогрец.) → автограф;
▪ λαυρα (давньогрец.) → лавра;
▪ αυτoς (давньогрец.) → авто;
▪ laurea (лат.) → лавр.
Проте є низка слів, які передають іншомовне au через ау:
▪ auditorium (лат.) → аудиторія;
▪ audio (лат.) → аудіо;
▪ παυσις (давньогрец.) → пауза;
▪ laureatus (лат.) → лауреат.
Нова редакція пропонує вирішити цю проблему так: у запозиченнях із давньогрецької й латинської мов, що мають стійку традицію передавання буквосполучення au, транслітеруючи як ау, допустити орфографічні варіанти:
▪ аудиторія — авдиторія;
▪ пауза — павза;
▪ фауна — фавна;
▪ аудіо — авдіо;
▪ лауреат — лавреат;
▪ аудієнція — авдієнція;
▪ аура — авра;
▪ аудит — авдит.
З усіх інших мов au як ау залишається:
▪ гауптвахта (бо від нім. hauptwache);
▪ Фауст (бо від нім. Faust) тощо.
2. Передавання θ через літеру т
Грецьку літеру θ у більшості слів української мови відтворено через літеру т, як і в інших мовах:
▪ θέατρον → театр (укр.), theatre (англ.), teatr (пол.);
▪ ῥυθμός → ритм (укр.), rhythm (англ), rytm (пол.);
▪ θεωρία → теорія (укр.), theory (англ.), teoria (пол.).
Проте є низка слів, які передають θ через ф, хоч в інших мовах (окрім рос. і біл.) цього немає:
▪ αἰθήρ → ефір (укр.), ether (англ.), eter (пол.);
▪ καθέδρα → кафедра (укр.) cathedra (англ.), katedra (пол.);
▪ μυθικός → міф (укр.), myth (англ.), mit (пол.);
▪ Ἀθήνα → Афіни (укр.), Athens (англ.), Ateny (пол.).
Нова редакція пропонує вирішити цю проблему так: у словах, узвичаєних в українській мові з ф, допущено паралельні форми.
▪ Афіни — Атени;
▪ ефір — етер;
▪ кафедра — катедра;
▪ міфологія — мітологія;
▪ орфографія — ортографія;
▪ анафема — анатема;
логарифм — логаритм;
марафон — маратон.
Під час замінювання ф на т варто завжди дивитися на оригінальне давньогрецьке слово, адже, наприклад, у слові орфографія можна замінити лише першу ф, а друга на законному місці (oρθογραφία).
3. Закінчення -и в родовому відмінку деяких іменників
Відтепер іменники на -ть після приголосного, а також слова кров, любов, осінь, сіль, Русь, Білорусь у родовому відмінку однини III відміни, за давнозасвоєною практикою, можуть набувати як варіант закінчення –и.
▪ хоробрості — хоробрости;
▪ честі — чести;
▪ гордості — гордости;
▪ радості — радости;
▪ смерті — смерти;
▪ крові — крови;
▪ любові — любови;
▪ осені — осени;
▪ солі — соли;
▪ Русі — Руси;
▪ Білорусі — Білоруси.
4. Передавання g в антропонімах через ґ
Тепер в антропонімах (імена, прізвища, прізвиська, псевдоніми) допущено передавання g двома способами: і літерою ґ, і літерою г.
▪ Goethe → Ґете і Гете;
▪ Hegel → Геґель і Гегель;
▪ Hemingway → Гемінґвей і Гемінгвей;
▪ Margaret → Марґарет і Маргарет;
▪ Grinch → Ґрінч і Грінч.
V. НАПИСАННЯ ІМЕН ТА ПРІЗВИЩ. ЗВЕРТАННЯ
1. Подвоєння приголосних кк у словах іншомовного походження
Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтепер відтворюємо однією українською буквою к:
▪ Бекер (Becker);
▪ Бісмарк (Bismarck);
▪ Джексон (Jackson);
▪ Дікенс (Dickens);
▪ Ламарк (Lamarck);
▪ Рудбек (Rudbeck);
▪ Стокгольм (Stockholm);
▪ Шерлок (Sherlock).
Увага! Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], у тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово:
▪ Маккартні (McCartney);
▪ Маккензі (Mackenzie);
▪ Маккінлі (McKinley).
Також подвоєння зберігаємо в загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм (McCarthyism).
P. S. У цьому самому правописі є примітка, у якій сказано: «Компоненти Мак-, Сан-, Сен-, які передують прізвищам і водночас становлять їхню невід’ємну частину, пишемо з дефісом: Мак-Магон, Мак-Клюр, Сан-Мартін, Сен-Сімон, але: Маккартні, Маккінлі (як у мові-джерелі)». Як на мене, ці правила суперечать одне одному.
2. Закінчення деяких слов’янських прізвищ
Попередня редакція визначала, що прикметникові закінчення -ой слов’янських прізвищ передаємо також через –ой: Донской (рос.) → Донськой (укр.), Луговской (рос.) → Луговськой (укр.), Толстой (рос.) → Толстой (укр.).
Нова ж редакція зазначає, що закінчення -ой тепер передаємо через -ий:
▪ Донской (рос.) → Донський (укр.);
▪ Луговской (рос.) → Луговський (укр.);
Але: Толстой (рос.) → Толстой (укр.).
3. Відмінювання деяких жіночих імен
Тепер жіночі імена іншомовного походження, що закінчуються на губний або м’який приголосний, відмінюємо:
▪ Ізабель — Ізабелі;
▪ Етель — Етелі;
▪ Жізель — Жізелі;
▪ Мішель — Мішелі;
▪ Ніколь — Ніколі;
▪ Сесіль — Сесілі;
▪ Зейнаб — Зейнабі;
▪ Руф — Руфі.
4. Розширене застосування кличного відмінка
Тепер у звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова (раніше друге слово могло мати варіантну форму називного відмінка):
▪ пане лейтенанте (а не пане лейтенант);
У звертаннях, що складаються зі загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка обов’язково набуває загальна назва, а прізвище — на вибір. Раніше прізвище мало бути як називний відмінок.
▪ пане Коваль і пане Ковалю;
▪ друже Максименко і друже Максименку;
▪ колего Єванищук і колего Єванищуку.
5. Скасування кличного відмінка в трьох словах
З’явилася примітка про те, що іменники іншомовного походження сер, сір, гер відтепер мають звертальну форму, омонімічну з називним відмінком:
▪ сер (а не сере);
▪ сір (а не сіре);
▪ гер (а не гере).
VI. ГЕОГРАФІЧНІ НАЗВИ
1. Назви населених пунктів у родовому відмінку однини з -у, -ю
А. Назви населених пунктів мають паралельні форми в родовому відмінку однини:
▪ Амстердама — Амстердаму;
▪ Лондона — Лондону;
▪ Парижа — Парижу
▪ Чорнобиля — Чорнобилю;
▪ Ліверпуля — Ліверпулю;
▪ Гомеля — Гомелю;
▪ Мадрида — Мадриду.
Б. Тільки закінчення -а, -я мають назви населених пунктів із суфіксами –ськ-, -цьк-, -ець-, формантами -бург-, -град- (-город-), -піль- (-поль-), -мир-, -слав-, а також із суфіксами –ів- (-їв-), -ев- (-єв-), -ов-, -ин- (-ін-), -ач-, -ич-: Луцька; Кременця; Борисполя; Житомира; Тернополя; Франкфурта; Києва; Львова; Харкова; Снятина; Бахмача.
2. Написання деяких географічних назв по-іншому
У попередній редакції йшлося, що польське, словацьке й чеське е, яке наявне в географічних назвах із суфіксами –ц-, -іц-, -иц- та виражає множину, зберігається (Кельце, Кошице, Лідице, Пардубице тощо), і ці географічні назви не відмінюються.
Сучасна редакція вказує, що в згаданих географічних назвах передаємо закінченням -і з відповідним граматичним значенням, а також їх відмінюємо: Кельці; Кошиці; Лідиці; Пардубиці.
VII. СКІСНА РИСКА
Новий правопис додає новий розділовий знак — скісну риску. Її ставимо в таких позиціях:
1. В офіційно-діловому та науковому стилях — як розділовий знак між однорідними членами речення та в інших подібних випадках у значенні, близькому як до єднального (= і), так і до розділового (= або) сполучників (з можливістю переважання в різних контекстах то одного, то іншого з цих значень):
▪ складна інтонація оклику / питання;
▪ тенденції до синтетизму / аналітизму;
▪ системність / несистемність мовних явищ.
2. На позначення року, що не збігається з календарним:
▪ у 2018/2019 навчальному році (без відступів до і після скісної риски).
Уживаються також комбіновані єднально-розділові сполучники і/або, рідше та/або (без відступів до і після скісної риски):
▪ порушення авторського і/або суміжних прав;
▪ Війна і/або поезія?
3. На позначення співвідношення яких-небудь величин, параметрів:
▪ співвідношення курсу гривня / долар.
4. У графічних скороченнях — без відступів до і після скісної риски:
а) замість словосполучень та інших сполучень слів і складних слів (іменників і прикметників):
▪ п/в (поштове відділення);
▪ р/р (розрахунковий рахунок);
▪ х/к (холодного копчення);
▪ п/п (по порядку: № п/п);
▪ к/т (кінотеатр);
▪ т/к (телеканал);
▪ с/г (сільськогосподарський).
б) у позначеннях складених одиниць виміру:
▪ км/год (кілометр на годину);
▪ Ф/м (фарад на метр) та ін.
Авторка: Юлія Мороз.
Фото: сайт видавництва “Наукова думка”
Офіційна електронна версія “Українського правопису” доступна в рубриці “Редакторська тека”.
Читайте також: Сім порад від мовознавця Дмитра Данильчука: за матеріалами вебінару «Нове і проблемне в Українському правописі».