Чимало помилок у мовленні виникає, коли ми використовуємо абревіатури. Щоб краще зрозуміти, як їх писати чи застосовувати, розгляньмо особливості абревіатур.
1. Типи
Оскільки дотепер немає єдиної класифікації абревіатур за певними ознаками, спробую узагальнено розповісти про типи, що допоможуть нам визначити рід абревіатур і здатність до відмінювання.
Загалом абревіатури поділяються на:
- ініціальні — складаються з початкових букв або звуків;
- складноскорочені слова — складаються зі скорочених основ чи поєднання скорочених і повних слів;
- мішані — складаються і з ініціальних абревіатур, і зі скорочених слів.
Ініціальні абревіатури можна поділити на:
1) буквені — складаються з початкових букв вихідного словосполучення, вимовляються за назвами букв:
- ВВП [ве ве пе] — валовий внутрішній продукт;
- ЄС [є ес] — Європейський Союз;
- ЗРК [зе ер ка] — зенітно-ракетний комплекс;
- МНС [ем ен ес] — Міністерство надзвичайних ситуацій.
- ТРЦ [те ер це] — торговельно-розважальний центр.
2) звукові — утворені з початкових букв двох або кількох слів, вимовляються як звичайне слово:
- ВАК [вак] — Вища атестаційна комісія;
- КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення;
- МОЗ [моз] — Міністерство охорони здоров’я;
- ООН [оон] — Організація Об’єднаних Націй;
- ПАТ [пат] — Публічне акціонерне товариство;
- ЧАЕС [чаес] — Чорнобильська атомна електростанція.
Абревіатури — складноскорочені слова можна поділити на:
1) складові — складаються з початкових частин кожного слова словосполучення, а також зі слів, утворених з різних основ, у яких упущена середина:
- військкомат — військовий комісаріат;
- генсек — генеральний секретар;
- завгосп — завідувач господарства;
- Мінфін — Міністерство фінансів;
- Мін’юст — Міністерство юстиції.
2) складово-словесні — утворені поєднанням початкової частини й цілого слова:
- держустанова — державна установа;
- завкафедри — завідувач кафедри;
- зарплата — заробітна плата;
- медсестра — медична сестра;
- спецпризначення — спеціальне призначення;
- техогляд — технічний огляд.
Мішані абревіатури утворені з ініціальних абревіатур та усічених основ:
- КрАЗ — Кременчуцький автомобільний завод;
- міськво — міський відділ освіти;
- НДІхіммаш — Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування.
- ОМБр — окрема механізована бригада.
2. Рід і число
Коли треба визначити, якого роду абревіатура, насамперед зважаємо на її тип:
1) якщо абревіатура БУКВЕНА (тобто така, у якій вимовляємо кожну букву — ВРУ [ве-ер-у]), то рід визначаємо за стрижневим словом розгорнутої назви:
- МВФ (Міжнародний валютний фонд) — ч. р. за стрижневим словом фонд;
- КК (Кримінальний кодекс) — ч. р. за стрижневим словом кодекс;
- НБУ (Національний банк України) — ч. р. за стрижневим словом банк;
- ЄВС (Європейська волонтерська служба) — ж. р. за стрижневим словом служба;
- СБУ (Служба безпеки України) — ж. р. за стрижневим словом служба;
- МЗС (Міністерство зовнішніх справ) — с. р. за стрижневим словом міністерство;
- ЗСУ (Збройні сили України) — мн. за стрижневим словом сили.
2) якщо абревіатура ЗВУКОВА (тобто та, що складається з початкових літер, але вимовляється як звичайне слово — МОЗ [моз]) і закінчуються на ПРИГОЛОСНИЙ, то найчастіше (але не завжди) вона чоловічого роду, хоча стрижневе слово може бути жіночого чи середнього роду:
- ЖЕК — житлово-експлуатаційна контора;
- МОН — Міністерство освіти і науки;
- НУШ — Нова українська школа;
- ТОВ — Товариство з обмеженою відповідальністю;
- ЦУМ — центральний універсальний магазин.
3) якщо абревіатура ЗВУКОВА (вимовляється як звичайне слово) і закінчується на ГОЛОСНИЙ, то рід визначаємо за стрижневим словом розгорнутої назви:
- США (Сполучені Штати Америки) — множина за стрижневим словом Штати;
- ФІТА (Міжнародна федерація стрільби з лука) — ж. р. за стрижневим словом федерація;
- ФАІ (Міжнародна авіаційна федерація) — ж. р. за стрижневим словом федерація;
- ШІ (штучний інтелект) — ч. р. за стрижневим словом інтелект;
- ЮПІ (інформаційне агентство США) — с. р. за стрижневим словом агентство.
4) якщо складово-словесна абревіатура утворена зі скороченого слова та цілого слова в прямому відмінку, рід визначаємо за останньою частиною слова:
- держслужба — ж. р. від державна служба;
- конференцзала — ж. р. від конференційна зала;
- матаналіз — ч. р. від математичний аналіз;
- спецзавдання — с. р. від спеціальне завдання;
- спортзал — ч. р. від спортивний зал.
5) якщо складово-словесна абревіатура утворена зі скороченого слова та цілого слова в непрямому відмінку, то рід і число визначаємо за першим словом:
- заввідділу — ж. р. від завідувачка;
- Мінінфраструктури — с. р. від Міністерство;
- міноборони — множина від міністерства.
6) якщо абревіатура складова (утворена з початкових складів кожного слова), то вона набуває значення чоловічого роду, бо подібна до іменників чоловічого роду:
- власкор (власний кореспондент);
- комбат (командир батальйону);
- лісгосп (лісове господарство);
- літред (літературний редактор);
- нардеп (народний депутат).
7) якщо абревіатура містить цифрове значення, то її рід визначаємо за іменником, до якого ця абревіатура є прикладкою:
- АК-47 — ч. р. від автомат;
- МіГ-31 — ч. р. від літак;
- М-16 — ж. р. від гвинтівка;
- Т-90 — ч. р. від танк.
8) якщо звукова абревіатура — іншомовного походження, у якої скальковане буквене оформлення і яка закінчується на приголосний, то її рід визначаємо за стрижневим словом повної назви українською мовою:
- ЮНКТАД — ж. р. від Конференція ООН з торгівлі та розвитку;
- ЦЕРН — ч. р. від Європейський центр ядерних досліджень.
9) якщо абревіатура мішана, то рід визначаємо переважно за стрижневим словом розгорнутої назви:
- КрАЗ — Кременчуцький автомобільний завод (ч. р.);
- НАПрН — Національна академія правових наук (ж. р.);
- ОМБр — окрема механізована бригада (ж. р.).
* * *
Зверніть увагу, що рід абревіатур може варіюватися. Це зумовлено тим, що досі немає єдиного правила визначення роду абревіатур.
Наприклад, часто абревіатури на голосний -о мають категорію середнього роду, бо подібні до іменників середнього роду: СІЗО (слідчий ізолятор); РНБО (Рада національної безпеки і оборони); НАТО (Північноатлантичний альянс), ЮНЕСКО (Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури):
- РНБО до того часу ще залишалося координаційним центром.
- Столичне Лук’янівське СІЗО охопив спалах коронавірусу серед арештантів.
- Торік у червні він [Роберт Ґейтс] проголосив у Брюсселі, що НАТО постало перед загрозою перетворитися із системи колективної безпеки на «колективну непотрібність».
- До того ж на цю проблему звернуло увагу і ЮНЕСКО.
Проте рід таких абревіатур ще визначають за стрижневим словом, тож у медіа можна побачити обидва варіанти:
- Майже місяць тому РНБО оприлюднила проєкт Доктрини інформаційної безпеки України.
- Цю відповідальність РНБО поклало на МВС (забезпечити охорону), СБУ (контролювати процес) та Міністерство фінансів (призначити одного із заступників міністра виконувати обов’язки керівника підприємства).
- Ворожість між двома країнами посилилася минулого місяця, коли сирійська ППО збила турецький літак.
- Українські військові відразу побачать координати ракети і зможуть навести українське ППО та збити її.
Деякі звукові абревіатури засвоїли категорію роду тільки за стрижневим словом, попри свій тип:
- ООН — ж.р. від організація.
- ГЕС (гідроелектростанція) — ж. р. за стрижневим словом електростанція;
- ЧАЕС (Чорнобильська атомна електростанція) — ж. р. за стрижневим словом електростанція.
3. Відмінювання
А. Абревіатуру відмінюємо:
1) якщо абревіатура звукова й закінчується на приголосний. Закінчення пишемо малими буквами й приєднуємо до останньої літери без будь-якого знака (апострофа, коми):
- У ЦУМі відкрили відділ сувенірів.
- ЦНАПи надаватимуть кілька нових адміністративних послуг.
- Всесвітній день боротьби зі СНІДом.
- У МОНі розповіли, про що буде перший урок у школах.
2) коли абревіатура належить до складових і складово-словесних абревіатур (у прямому відмінку):
- адмінресурс (адмінресурсу);
- зарплата (зарплати);
- спецвипуск (спецвипуском);
- лісгосп (лісгоспові);
- нардеп (нардепа).
Б. Не відмінюємо абревіатури:
а) буквені:
- ВПО — внутрішньо переміщена особа;
- ДТП — дорожньо-транспортна пригода;
- ЄС — Європейський Союз;
- ТБ — телебачення;
- ТРЦ — торговельно-розважальний центр.
б) звукові, що закінчуються на голосний:
- НАТО — Організація Північноатлантичного договору;
- ФІТА — Міжнародна федерація стрільби з лука;
- ФАІ — Міжнародна авіаційна федерація;
- ШІ — штучний інтелект;
- ЮНЕСКО — Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури;
- ЮПІ — інформаційне агентство США.
в) назви різних марок машин, приладів і механізмів, до складу яких входять цифрові позначення:
БМ-6 ППН-40, ЮМЗ-6, ДТ-54, СКГ-6;
г) мішані абревіатури, які закінчуються на голосний, а також у яких стрижневе слово жіночого роду:
- СІЗО — слідчий ізолятор;
- ОМБр — окрема механізована бригада.
ґ) деякі звукові, які закінчуються на приголосний і в яких стрижневе слово жіночого роду:
- Треба повернути ЗАЕС статус мирного цивільного об’єкта, яким вона була до російського вторгнення.
- ООН не допускають на тимчасово окуповану територію.
- В ЕОМ другого покоління це були магнітні стрічки і магнітні барабани.
д) у яких друга частина має форму непрямого відмінка:
- заввідділу, завкафедри, Міненерго, Міноборони, Мінцифри, начвідділу.
В. Обидва варіанти
Чоловічий рід, а відповідно здатність до відмінювання — не обов’язкова ознака для всіх звукових абревіатур. Немає чіткої тенденції чи конкретного правила послуговуватися єдиним варіантом. Тому абревіатури, як-от НУШ, МАН та інші, можуть вживатися як у чоловічому роді (та відмінюватися), так і в жіночому (і бути невідмінюваними):
- Основна відмінність НУШ полягає в тому, що навчальні матеріали подаються у формі гри.
- Наступного року пілотний проєкт вперше впровадили у чотирьох закладах Полтавщини, каже регіональна тренерка НУШу Марина Крилевець.
Так само відмінюють або не відмінюють мішані абревіатури на приголосний:
- Надвечір перед пожежею приїхав до сторожа друг Толя на КрАЗі.
- За межі КУпАПу ми не можемо виходити.
- Згідно зі ст. 184 КУпАП, їм загрожує штраф від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів.
- Для кожухотрубних теплообмінників нормалями НДІхіммашу рекомендуються такі діаметри і кроки трубок…
4. Узгодження
Абревіатури узгоджуємо граматично, визначивши їхній рід і число та врахувавши здатність до відмінювання:
- МВФ ще не визначив дату візиту чергової місії до України.
- Мікроавтобус з українцями потрапив у смертельну ДТП.
- США призупинили фінансову допомогу іншим державам.
- ЗСУ знищили вантажівку окупантів.
- У Львові багато охочих одружитися, а РАЦСи працюють за спрощеною процедурою.
5. Правопис
1. Абревіатури — назви установ, закладів, організацій тощо, утворені з частин слів, мають подвійне написання:
1) з великої букви, якщо ці слова вжито на позначення установ, які є власними назвами:
- Держтелерадіо, Київенерго, Укрпрофрада, Укрзалізниця;
2) з малої букви, якщо такі слова є родовими назвами:
- медуніверситет, міськдержадміністрація, сільрада.
2. Ініціальні абревіатури пишемо великими буквами, крапку в них не ставимо:
- ООН, ГЕС, ЮНЕСКО, АРК, МАГАТЕ, АТС, КНР.
3. У складних словах, які пишемо з дефісом, буквені та звукові абревіатури зберігають великі букви: НВЧ-випромінювання, УВЧ-терапія.
4. Абревіатури, які складаються із двох самостійно вживаних ініціальних абревіатур, що є назвами різних організацій, пишемо окремо:
- ДА МВСУ (Державний архів Міністерства внутрішніх справ України);
- ІФ НАНУ (Інститут фізики Національної академії наук України).
5. У складноскорочених словах мішаного типу, утворених з ініціальних абревіатур та усічених основ, ініціальну частину переважно пишемо великими буквами, а усічену — малими:
- КУпАП (Кодекс України про адміністративні правопорушення);
- НДІхіммаш (Науково-дослідний інститут хімічного машинобудування).
- Але: міськво.
6. Складені назви, у яких поєднані ініціальна частина і нескорочене слово (слова) в непрямому відмінку, пишемо окремо:
НДІ електромеханічних приладів, НДІ транспорту газу.
7. Сполучник і у звукових абревіатурах передаємо малою буквою:
- «КіЖ» («Культура і Життя»);
- «СіЧ» («Слово і Час»).
8. У назвах літаків, що складаються з двох перших букв прізвища конструктора і приєднаного до нього дефісом цифрового позначення, пишемо першу велику букву, другу — малу:
- Ан-22, Іл-62, Ту-154.
9. Перед абревіатурою, у назві першої букви якої вимовляють голосний, пишемо прийменник в:
- в НБУ [в ен бе у], в МВФ [в ем ве еф].
10. Якщо іншомовні частини приєднані до власної назви або абревіатури, то між ними ставимо дефіс:
- пан-Європа, псевдо-Фауст; веб-API, псевдо-ФОП.
11. З дефісом пишемо ініціальну абревіатуру, написану великими або малими буквами кирилиці чи латинки, з будь-яким словом:
- ВІЛ-інфекція, ВІП-зала, ДНК-аналіз, ДНК-експертиза, е-декларування, е-декларація; пін-код, PIN-код, смс-повідомлення, sms-повідомлення;
- а також дві ініціальні абревіатури, написані великими буквами: ВІЛ-СНІД.
12. Під час перенесення з одного рядка в другий не можна розривати буквені абревіатури, а також абревіатури, які складаються з ініціальних скорочень і цифр: АЕС, ЛАЗ-105, МАГАТЕ, МАУ, НТШ, УАПЦ.
13. Коли ініціальна абревіатура утворена з власної назви, записаної в лапках, і при скороченому написанні має родове слово, то цю абревіатуру можна записувати і в лапках, і без лапок, оскільки немає правила, яке врегульовувало б таке написання:
- авіакомпанія МАУ і авіакомпанія «МАУ»;
- товариство УЗ і товариство «УЗ»;
- завод ХТЗ завод «ХТЗ»;
- громадська організація ФРІ і громадська організація «ФРІ».
6. Похідні слова
Похідні слова від абревіатур пишемо малими буквами:
- айтівець, атовець, есбеувець, есбіст, даївець, еменесник, комбатівський, оонівський, натовський, натовець, педевейний, профспілковий, соцстрахівський, унсовець, упівець.
Джерела:
Абревіатура у мовознавстві. Велика українська енциклопедія : онлайновий ресурс.
Васильченко В. Абревіатури: Хоч складні, зате скорочені. Український інтерес : блог.
Городенська К. Якого роду абревіатури. Культура слова. 2010. № 72. С. 171–172.
Дзюбишина Н. Я. «Про вживання абревіатур». Київ : Наукова думка, 1982. № 22. с. 24–25.
Тронь К. Л. Узгодження в роді з назвами-абревіатурами. Культура мови : cайт.
Український правопис / Нац. акад. наук України ; ред. Є. І. Мазніченко, В. Є. Македон, С. В. Шарабанова. Київ : Наукова думка, 2019.
Авторка: Юлія Мороз
Фото: Photo by Element5 Digital on Unsplash
Літературна редакторка й коректорка художньої літератури, нонфікшну й публіцистики. Членкиня Асоціації українських редакторів. Лекторка курсу з редагування від «Літосвіти». Авторка фахової сторінки про українську мову в інстаграмі й фейсбуку (@yuliia.moroz.editor).