Чому «безплатний» — це не калька

Перше і головне: слово «безплатний» в українській мові вживати правильно — і треба.

1. Походження

«Безплатний» і похідні не є калькою з російського «бесплатный». За етимологічним словником української мови Інституту мовознавства, це слово походить від праслов’янського plata — «ціна, плата», що є похідним утворенням від platъ — «частина, шматок (тканини)». Як свідчать арабські та інші джерела, ще в IX–X столітті шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі.

Від того самого слова «плата» в українській мові існує чимало похідних широко вживаних форм, зокрема:

• безопла́тний;

• безпла́тний;

• ви́пла́та;

• відпла́та;

• відпла́чуватися «віддячувати; [повертати борг; розплачуватися]»;

• надпла́та;

• недопла́та;

• опла́та;

• передпла́та;

• плати́ти;

• пла́ті́ж;

• платня́;

• розпла́та;

• спла́та.

Крім того, це слово фігурує і в інших слов’янських мовах:

• пла́та (білоруська);

• пла́та (болгарська);

• пла́та (македонська);

• płaca (польська);

• пла́та (російська);

• plat (словацька);

• pláča «(заробітна) плата» (словенська);

• plat (чеська).

2. Словники

Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні й перекладні) подають прикметник «безплатний», ще й прислівник «безплатно» та іменник «безплатність».

Словник української мови у 20 томах:

Безплатний, а, е. Який не оплачується, не потребує оплати. Не так легко було дістати безплатну путівку поза чергою й саме туди, куди радила лікарка (Ю. Яновський); Завдяки вчасній кваліфікованій і безплатній допомозі лікарів справжній силовий хокей тривав (А. Крижанівський); Ціновий аукціон складається з трьох частин: власне аукціону, безплатної лотереї та розробки заключного документа (з мови документів); Народні аукціони спростовують дотеп, що безплатний сир є тільки у мишоловці (із журн.).

Великий тлумачний словник сучасної мови:

Безплатний -а, -е. Який не оплачується, не потребує оплати.

Словник синонімів української мови:

Безплатно (не платячи або не одержуючи грошей за що-небудь), безкоштовно, даром розм., задарма розм., задаром розм., дарма розм. рідше, даремно розм. рідше, дурно розм., задурно розм., за спасибі розм., за так (грошей) розм.

Словник синонімів Караванського:

Дармовий. Даровий, безплатний, безкоштовний; дарований, даремний.

Безкоштовно. Безплатно, дурно, запівдурно, за так, за <на> дурницю, за спасибі.

Словник синонімів Полюги:

Безкоштовно. Безплатно, безоплатно, розм. задарма, даром, задармо, дурно, задурно // за спасибі, за так, на дурняк.

Російсько-український академічний словник 1924–1933 рр. (А. Кримський, С. Єфремов):

Бесплатный — беззаплатний, неплатний, дармовий.

Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов):

Бесплатный — безплатний, -а, -е, неплатний, дармовий, -а, -е.

Російсько-український словник ділової мови 1930 р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич):

Бесплатный (о билете) — безплатний, неплатний.

Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська):

Бесплатно

• Бесплатно сделать, получить, дать что-либо — зробити, одержати, дати що безплатно (неплатно, безвідплатно); без плати зробити, одержати, дати що; (розм.) дурно (задурно, дармо, даром, задарма, на дурницю) зробити, одержати, дати що; за спасибі; (жарт.) за так гроші (грошей). [Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чубинський. Чи бачили — робити на дурницю! Кочерга. Як тільки прийдете — стукніть у моє віконце. Просто так, за спасибі. Земляк. Для тебе ні по чім: за так гроші. Кониський.]

• Бесплатная работа — безплатна (неплатна) праця (робота); (розм.) дармовщина.

До речі, словники 1920-х років фіксують слово «безплатний» і водночас зовсім не містять слова «безкоштовний». «Безкоштовний» з’являється тільки в словнику 1959 року.

3. Думки мовознавців

Олександр Пономарів каже, що «безкоштовний» — це те саме, що й «безплатний».

Борис Рогоза радить віддавати перевагу слову «безплатний», бо воно правильніше утворене — за продуктивною моделлю на зразок без відмови — безвідмовно, без користі — безкорисно.

Мовознавиця Катерина Ленець вдало зауважує, мовляв, люди так боялися вживати слово «безплатний», що постійно послуговувалися словом «безкоштовний» і тепер замість висловів на кшталт «платний проїзд» кажуть «коштовний проїзд». Така тенденція не додає оптимізму, на жаль.

Особисто я погоджуюся з Борисом Рогозою, що віддавати перевагу треба слову «безплатний», бо воно утворене від слова «платний». І це логічно: якщо вхід платний, то антонімом має бути безплатний, так само як:

• ядерний — без’ядерний;

• алкогольний — безалкогольний;

• чесний — безчесний;

• відповідальний — безвідповідальний;

• совісний — безсовісний тощо.

IV. Узус

Це слово вживали класики:

• Він пише, що братів і сестру Ярину з дітьми випускає на волю без ґрунтів і без землі безплатно: але вони не беруть такої поганої волі — і добре роблять. (Тарас Шевченко, 1860)

• Тим-то, казав, годилось би нам спорудити хліборобно-ремесну безплатну школу, щоб хлоп’ят навчати добре землю оброблювати, садовину порати, коло бджоли ходити, а разом з тим плуги добрі робити і всяку хатню потрібність вистачати якнайкраще. (Пантелеймон Куліш, 1867)

• А плата ітиме йому за се? — Ні, це безплатно. (Панас Мирний, 1879)

• Студентські і в перших літах безплатної судової практики зроблені довжки були тими темними хмарками, що смутили їх радість і вдоволене. (Наталя Кобринська, 1884)

• Посилаю Вам свою найновішу фотографію, се знайомий фотограф зняв мене безплатно яко знаменитість (після представлень моєї драми) і ще й 3 екз[емпляри] фотографії дав. (Іван Франко, 1894)

• Нині був у редакції і всунув мені безплатного білета на свою лекцію. (Михайло Коцюбинський, 1897)

• Нагода безплатної поїздки над море не трапиться так скоро. (Ірина Вільде, 1936)

Натомість слово «безкоштовний» та похідні з’явилися в Корпусі текстів після 1950-х років:

• Вони впорядкували безкоштовну лікарню для бідних, а в часи турецької війни утворили благодійну інституцію Червоного хреста, до якої приєдналися всі інші благодійні товариства. (Софія Тобілевич, 1953)

• Порада річ безкоштовна. (Павло Загребельний, 1983)

• З нами ж ніхто не рахувався. Ми були безкоштовною робочою силою. (Михайло Андрусяк, 1991)

Цікаве спостереження стосовно слова «безоплатний», що є повним синонімом до «безплатний» і «безкоштовний»: його почали вживати тільки після 1970-х років і переважно в медіа. У художній літературі це слово рідше вживають.

• Навіть селяни з навколишніх сіл привозили продукти харчування і безоплатно роздавали їх родинам страйкуючих. (Журнал «Всесвіт», 1974)

• Саме Вировий вів переговори з цензурою, яка викреслювала майже всі рядки з критичним ставленням Шевченка до німців, домовлявся з друкарнею, палітурнею, доглядав за друком, коректурою. Усе це робив безоплатно. (Газета «Кримська світлиця, 1995)

Отже, як і слово «безкоштовний», в українській мові функціонує слово «безплатний» (та ще один повний синонім — «безоплатний»). Ними можна впевнено послуговуватися.

Авторка: Юлія Мороз
Фото: Photo by Jason Leung on Unsplash