Асоціація українських редакторів . Блог . Нотатки редакторки Юлії Мороз . Чому «безплатний» — це не калька

Чому «безплатний» — це не калька

«Безплатний» і похідні не є калькою з російського «бесплатный». За етимологічним словником української мови Інституту мовознавства, це слово походить від праслов’янського plata — «ціна, плата», що є похідним утворенням від platъ — «частина, шматок (тканини)». Як свідчать арабські та інші джерела, ще в IX–X столітті шматок тканини був досить поширеною стандартною одиницею виміру в давній обмінній торгівлі.

Від того самого слова «плата» в українській мові існує чимало похідних широко вживаних форм, зокрема:

Крім того, це слово фігурує і в інших слов’янських мовах:

Усі без винятку академічні словники української літературної мови (одномовні й перекладні) подають прикметник «безплатний», ще й прислівник «безплатно» та іменник «безплатність».

Словник української мови у 20 томах:

Великий тлумачний словник сучасної мови:

Словник синонімів української мови:

Словник синонімів Караванського:

Словник синонімів Полюги:

Російсько-український академічний словник 1924–1933 рр. (А. Кримський, С. Єфремов):

Російсько-український словник 1930 р. (О. Ізюмов):

Російсько-український словник ділової мови 1930 р. (М. Дорошенко, М. Станиславський, В. Страшкевич):

Російсько-український словник сталих виразів 1959 р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська):

До речі, словники 1920-х років фіксують слово «безплатний» і водночас зовсім не містять слова «безкоштовний». «Безкоштовний» з’являється тільки в словнику 1959 року.

Олександр Пономарів каже, що «безкоштовний» — це те саме, що й «безплатний».

Борис Рогоза радить віддавати перевагу слову «безплатний», бо воно правильніше утворене — за продуктивною моделлю на зразок без відмови — безвідмовно, без користі — безкорисно.

Мовознавиця Катерина Ленець вдало зауважує, мовляв, люди так боялися вживати слово «безплатний», що постійно послуговувалися словом «безкоштовний» і тепер замість висловів на кшталт «платний проїзд» кажуть «коштовний проїзд». Така тенденція не додає оптимізму, на жаль.

Особисто я погоджуюся з Борисом Рогозою, що віддавати перевагу треба слову «безплатний», бо воно утворене від слова «платний». І це логічно: якщо вхід платний, то антонімом має бути безплатний, так само як:

• ядерний — без’ядерний;

• алкогольний — безалкогольний;

• чесний — безчесний;

• відповідальний — безвідповідальний;

• совісний — безсовісний тощо.

Це слово вживали класики:

• Він пише, що братів і сестру Ярину з дітьми випускає на волю без ґрунтів і без землі безплатно: але вони не беруть такої поганої волі — і добре роблять. (Тарас Шевченко, 1860)

• Тим-то, казав, годилось би нам спорудити хліборобно-ремесну безплатну школу, щоб хлоп’ят навчати добре землю оброблювати, садовину порати, коло бджоли ходити, а разом з тим плуги добрі робити і всяку хатню потрібність вистачати якнайкраще. (Пантелеймон Куліш, 1867)

• А плата ітиме йому за се? — Ні, це безплатно. (Панас Мирний, 1879)

• Студентські і в перших літах безплатної судової практики зроблені довжки були тими темними хмарками, що смутили їх радість і вдоволене. (Наталя Кобринська, 1884)

• Посилаю Вам свою найновішу фотографію, се знайомий фотограф зняв мене безплатно яко знаменитість (після представлень моєї драми) і ще й 3 екз[емпляри] фотографії дав. (Іван Франко, 1894)

• Нині був у редакції і всунув мені безплатного білета на свою лекцію. (Михайло Коцюбинський, 1897)

• Нагода безплатної поїздки над море не трапиться так скоро. (Ірина Вільде, 1936)

Натомість слово «безкоштовний» та похідні з’явилися в Корпусі текстів після 1950-х років:

• Вони впорядкували безкоштовну лікарню для бідних, а в часи турецької війни утворили благодійну інституцію Червоного хреста, до якої приєдналися всі інші благодійні товариства. (Софія Тобілевич, 1953)

• Порада річ безкоштовна. (Павло Загребельний, 1983)

• З нами ж ніхто не рахувався. Ми були безкоштовною робочою силою. (Михайло Андрусяк, 1991)

Цікаве спостереження стосовно слова «безоплатний», що є повним синонімом до «безплатний» і «безкоштовний»: його почали вживати тільки після 1970-х років і переважно в медіа. У художній літературі це слово рідше вживають.

• Навіть селяни з навколишніх сіл привозили продукти харчування і безоплатно роздавали їх родинам страйкуючих. (Журнал «Всесвіт», 1974)

• Саме Вировий вів переговори з цензурою, яка викреслювала майже всі рядки з критичним ставленням Шевченка до німців, домовлявся з друкарнею, палітурнею, доглядав за друком, коректурою. Усе це робив безоплатно. (Газета «Кримська світлиця, 1995)

Отже, як і слово «безкоштовний», в українській мові функціонує слово «безплатний» (та ще один повний синонім — «безоплатний»). Ними можна впевнено послуговуватися.

АвторкаЮлія Мороз
Фото: Photo by Jason Leung on Unsplash