Як жили редактори наукових журналів на початку війни? Чи змінилася організаційна структура наукових журналів після початку російської агресії? Яким був психологічний і фінансовий стан членів редакцій?
Відповіді на ці питання шукали авторки опублікованої на сторінках журналу “European Science Editing” статті “Вплив війни на редакторів наукових журналів. Результати опитування” Марина ЖЕНЧЕНКО, Ірина ІЗАРОВА та Юлія БАКЛАЖЕНКО.
Авторки дослідження щиро дякують усім редакціям українських наукових журналів, які взяли участь в опитуванні.
Читати повний текст статті (англійською мовою). Zhenchenko M, Izarova I, Baklazhenko Y. Impact of war on editors of science journals from Ukraine: Results of a survey. https://doi.org/10.3897/ese.2023.e97925
Пропонуємо ознайомитися із основними тезами статті у перекладі українською мовою:
Мета. Основною метою нашого дослідження було зібрати та проаналізувати дані про те, наскільки суттєво війна вплинула на організацію роботи редакцій та ментальне здоров’є редакторів наукових журналів.
Методи та дизайн дослідження. Станом на 1 серпня 2022 року у реєстрі наукових видань України було представлено 2022 наукових журнали. Для нашого дослідження ми відібрали 1 447 журналів категорій А та Б: 157 категорії А та 1 290 категорії Б. Далі, на основі інформації, що перебуває у відкритому доступі на веб-сайтах наукових журналів, ми створили базу даних електронних адрес для 1 355 редакцій журналів (електронні адреси редакцій 92 журналів нам не вдалося знайти).
За допомогою Google Forms було створено опитувальник, який складався з 27 відкритих та закритих запитань.
Опитувальник поширювався протягом 3 місяців (від 25 травня до 20 серпня 2022 року) у два етапи. На першому етапі електронні листи протягом 25-27 травня 2022 року було надіслано до редакцій 1 355 наукових журналів. 143 листи повернулися, а три редактори звернулися із проханням видалити їхні електронні адреси з бази розсилки. Отже, у нас залишилися редактори 1 209 українських наукових журналів як потенційні учасники опитування.
Другий етап передбачав повторне надсилання електронних листів протягом 7-10 серпня 2022 року до редакцій 1 209 наукових журналів. Ці зусилля майже подвоїли кількість відповідей. Загалом ми отримали відповіді від 160 журналів (13,2%).
Хоча відсоток відповідей був низьким – адже це був воєнний час, ми вважаємо, що результати опитування є актуальними. Цілком очікувано, що участь в опитуванні не була пріоритетом для редакторів, зважаючи на їхній психологічний та матеріальні труднощі. Похибка репрезентативності дослідження склала 7,2% (при довірчій ймовірності 95%).
На етапі аналізу отриманих даних відкриті відповіді було згруповано на основі схожості або асоціації між поняттями. Наприклад, редактори, які зазначили, що вони є університетськими викладачами, але також працюють у науковому журналі у вільний час, були віднесені до категорії тих, хто працює неповний робочий день.
Для візуалізації даних було використано описову статистику шляхом представлення даних у вигляді таблиць і графіків для полегшення аналізу та інтерпретації.
Результати: Організаційно-структурні зміни. Серед 160 респондентів 85 (53,1 %) наголосили на змінах в організації роботи редакції після початку війни, особливо помітними були: зменшення кількості статей (71 респондент, або 44,4 %), перехід на віддалену роботу через переїзд співробітників (38 респондентів, або 23,8 %), зміна частоти випуску журналу (34 респонденти, або 21,3 %), зміна тематики статей (25 респондентів, або 15,6 %) та скорочення персоналу (16 респондентів, або 10 %).
Вплив на психічне здоров’я. Серед джерел стресу респонденти визначили такі стресові та складні ситуації (загальна сума перевищує 100%, оскільки можна було обирати кілька варіантів відповідей):
- конфлікт або розрив стосунків з родичами з країни-агресора (36, 22.5 %);
- призов членів сім’ї до лав Збройних сил України (23, 14,4 %);
- хвороба (15, 9,4 %);
- пошкодження будинку або житлового приміщення (12, 7,5 %; респонденти переважно з Києва та
переважно з Києва та сходу України); - смерть родичів або близьких друзів (11, 6,9 %);
- втрата житла або житлових приміщень (6, 3,8 %);
втрата роботи (5, 3,1 %).
На запитання, чи вважають респонденти, що перебувають у стані сильного стресу, більше половини респондентів (106, або 66 %) відповіли “так”, і лише третина респондентів (54, або 34 %) – “ні”.
На прохання обрати зі списку емоції та переживання, викликані війною, більшість респондентів обрали серед негативних такі варіанти: “Втома від невизначеності, емоційне спустошення” (70, або 43,8 %); “Постійне відчуття нереальності того, що відбувається” (57, або 35,6%); “Швидка втомлюваність, занепад фізичних сил” (46, або 28,7%). Серед коментарів, включених до варіанту відповіді “Інше”, були такі: “Відчуття виснаження від постійної роботи без вихідних і нормального відпочинку, але є віра в перемогу і Збройні сили!”, “Стійка огида до окупантів і віра в Перемогу”, “Рішучість продовжувати боротьбу і переконання, що Перемога буде за нами”.
Висновки: Українські редактори продовжують свою роботу, незважаючи на серйозні психологічні труднощі та фінансову залежність. Редактори очікують більшої підтримки від міжнародної спільноти та пропозицій щодо практичних стратегій подолання викликів війни без значних втрат.
Автор: Марина Женченко
Фото: скріншот порталу наукової періодики Київського націоанльного університету імені Тараса Шевченка.
