Чотири модулі Редакторської школи від Європейської асоціації редакторів наукової періодики EASE спонукають думати про специфічність і водночас універсальність редакторського фаху. З одного боку, маєш вузькоспрямовані поняття — індексування журналів, рецензування, цитування, структура наукового журналу (Editorial team & Advisory Board та їхні ролі). Нібито з цим стикаєшся тільки в теорії, прямого зв’язку не маєш. З іншого боку — розумієш свою дотичність, усеохопність головних принципів функціювання видання.
Мова про те, що з тренувального онлайнового курсу для редакторів наукових періодичних видань може багато почерпнути й редактор чи редакторка навчальних, науково-популярних, художніх, енциклопедичних видань тощо.
Наукові та не наукові редактори: у пошуках паралелей
Що можна вихопити з досвіду наукових редакторів?
1. Структура видання та адміністрування
Розмаїтість редакційної команди — гендерна, географічна, етнічна тощо. Так, це додає складнощів до організування роботи, утім — розсуває рамки, примножує ідеї та погляди. До того ж міжнародний склад Вашої редакційної команди чи консультаційної ради (або ж кола експертів чи лідерів думок) надає більше шансів для просування видань у ширшому полі.
Під час першого модулю школи редакційної майстерності учасники шукали шляхів подолання «міжконтинентальних» проблем співпраці.
2. Видавнича етика
До питань видавничої етики належать не лише проблеми конфлікту інтересів, затримки (несвоєчасності), налагоджування контактів з авторами та між авторами, а й порушення авторських прав і плагіат.
Школа редакційної майстерності пропонує таке розрізнення понять плагіат та порушення авторських прав:
1) плагіат — це використання чужої праці без належного зазначення авторства (неналежне цитування);
2) порушення авторських прав — це використання чужого творчого доробку без дозволу або без компенсації, якщо така виплата є доречною.
Видавнича етика — це теж до питання надмірної кількості позитивних слів у публікації, завищення впливу дослідження («Перше дослідження до… безпрецедентних цифр…») і стосується некоректної візуалізації зібраних даних (маніпуляція з даними).
Доцільно перейняти досвід систематизування роботи з помилками авторів — класифікація помилок і вид опрацювання кожної.
3. Залучення експертів. Експертна оцінка
Принципи роботи наукових журналів з колом рецензентів деякими аспектами накладаються на процеси менш спеціалізованих редакцій, пов’язані з експертним коментуванням, залученням фахівців за договором підряду. Варто собі занотувати, як редактори наукової періодики формулюють завдання до рецензентів в електронних листах:
- правильно задавати часові рамки (мати запас для гнучкості);
- не часто нагадувати, але тримати на контролі;
- формулювання мають вагу: «В ідеалі ми хотіли б, щоб рецензування надіслали…»;
- обмеження того, що вимагається: «Ми хотіли б, щоб ви дивилися на X, ми не очікували, що ви працюєте з Y».
4. Просування видання
Важливо розуміти відмінність між концепцією видання та завданням. Концепція (Vision) — яким Ви бачите журнал у майбутньому; яка довгострокова мета Вашого видання? Завдання (Mission) — що Ви прагнете робити зараз; яка короткострокова мета. Перевірити концепцію на чіткість можна, якщо спробувати вкласти її в одне речення.
Як редактор може вплинути на комунікаційний потенціал видання:
- заголовки,
- структуровані тези,
- «стрижневі» моменти,
- мовне редагування,
- стислі анотації,
- пошукова оптимізація матеріалу (ключові слова).
Заголовок — найважливіша частина статті. Правильно сформульований заголовок дає більшу увагу читачів і відповідно — більшу кількість переглядів.
Легко поширювати ту публікацію, яка містить «шари»: анотацію, ключові слова, тези, графічні схеми тощо.
Дякую Pippa Smart (колишній президентці ЄАНР, засновниці «ПСП Консалтинг» та головній редакторці Learned Publishing) за чудові й доступні лекції, Mary Hodgson за організацію нашої онлайнової роботи, Українському відділенню ЄАНР в Україні на чолі з Іриною Ізаровою та АУРі за можливість долучитися і перейняти знання.
