Асоціація українських редакторів » Блог » Редактор онлайнових медій » 15 онлайн-ресурсів для перевірки інформації. Поради тренера Google News Lab Марека Міллера

15 онлайн-ресурсів для перевірки інформації. Поради тренера Google News Lab Марека Міллера

«Більшість фейкових історій — дуже емоційні, вони базовані не на фактах, а на переживаннях, викликають вау-ефект. Дізнаючись про щось таке, люди реагують словами “цього не може бути”. Так, переважно, цього дійсно не може бути і не було взагалі. Тож перше, що варто зробити для перевірки — перечитати та обдумати інформацію», — каже Марек Міллер. Він учився на фінансиста, але вже 16 років працює в медіях. Спочатку був журналістом у компанії Polska Press Group, потім — головним редактором видання для журналістів Presa.info та консультантом для Gazeta Wyborcza. Тепер він тренер у Google News Lab — проекті компанії Google, який спрямований на співпрацю з журналістами. Під час цьогорічного Lviv Media Forum 2019 Марек Міллер розповідав, як перевіряти інформацію. Найкращий інструмент — це критичне мислення, вважає експерт. Але якщо його не досить… Допоможуть онлайнові ресурси для превірки інформації.

  1. Сервіс Who is​ допоможе визначитися із доменом сайту і вкаже, якщо вибране користувачем ім’я уже зайняте. Журналісти можуть використовувати цей ресурс для перевірки, хто і коли зареєстрував домен. Потрібно просто ввести адресу в рядок пошуку й після появи позначки «Unavailable» клікнути на «Who is».
  2. Завдяки DNS History можна дізнатися не тільки дату створення домену, а й подивитися в хронологічному порядку, які зміни з ним відбувалися. «Вік» ресурсів допомагає визначитися, чи варто зважати на розміщену там інформацію, чи це сайти-одноденки для поширення даних, які були комусь ситуативно вигідні.
  3.  Wayback Machine​ — інтернет-архів понад 385 мільярдів веб-сторінок. Корисна іграшка, яка дає змогу подивитися, як виглядав сайт раніше. Усе дуже просто: достатньо ввести адресу, а далі календар допоможе відчути себе в машині часу й запропонує дати: тицяєш і бачиш, як сторінка виглядала в конкретний день і конкретний рік. 
  4. EXIF data покаже дату й час зйомки, технічні дані фотоапарата, на який фотографували, розмір знімка, програму, в якій його коригували.
    Щоб дізнатися метадані фотографії, досить завантажити її чи додати лінк на стартовій сторінці ресурсу. EXIF data спершу запропонує основні характеристики, клік на «Detailed» покаже всі можливі подробиці обраної світлини. 
  5. Розширення RevEye Chrome extension спрощує пошук за фото, пропонуючи здійснити його одразу в кількох пошукових системах: Google, Bing, TinEye та Baidu. Один клік на світлину й користувач може легко побачити, яким було оригінальне зображення та знайти подібні.
  6. За допомогою YouTube Data Viewer можна отримати вихідну інформацію про відеозапис з YouTube.
  7. Додатку InVid потрібен тільки лінк на відео, натомість він показує повні метадані, включно із наявністю ліцензії на контент, а також локацією, яка відтворюється на мапі після натискання відповідної позначки «Map». Цей ресурс також дає можливість пошуку за скриншотами з відео у «Зображеннях» Google та у стрічці дописів Twitter.
  8. Щоб максимально уважно розгледіти кожен кадр відеозапису, який потрібно перевірити, можна застосувати онлайн-сервіс Watch Frame by Frame. Він дозволяє самостійно регулювати параметри сповільненого перегляду й одразу ділитися результатами перевірки електронною поштою і в соцмережах.
  9. Перевірити, що інформація не фейкова, допоможуть сайти-фактчекери Snopes.com та Factcheck.org. Але є одне але — на правдивість вони перевіряють англомовні новини. Пошук на Snopes.com відбувається за ключовими словами чи заголовками, є можливість обирати часовий період, а Factcheck.org пропонує можливість поставити питання з приводу конкретної інформації та отримати відповідь у розділі «Ask FactCheck». Перевірку іншими мовами здійснює ресурс для фактчекінгу Google Fact Check Explorer​. Українська в переліку є, але результати не такі рясні, як в англійській чи «усіх мовах».
  10. Для звіряння локації можна використовувати Google Maps та Google Street View.  
  11. Якщо журналістові треба порахувати кількість людей, які, скажімо, прийшли на мітинг, у цьому допоможе ресурс Mapchecking. За допомогою гугл-карт він вираховує максимально можливу кількість людей, які можуть перебувати на певній території. Межі локації користувач визначає самостійно. Параметр кількості осіб, які вміщаються на один квадратний метр, для точності обчислення також можна коригувати.
  12. Suncalc​ стане в нагоді тим, хто захоче, наприклад, перевірити чи правильно вказане на відео місце зйомки. Зробити це можна, якщо відтворити фази руху сонячного світла у певному місці впродовж визначеного часу. Таку інформацію і надає Suncalc.
  13. This person does not exist — сайт-генератор фейкових облич.
  14. Online verification course​ — безкоштовні уроки для тих, хто хоче навчитися фактчекінгу.
  15. First Draft online verification course — ще один безкоштовний ресурс для вивчення способів верифікації даних.

Джерело: Наталя Вуйтік. “15 ресурсів для перевірки інформації”. Medialab.online.